Пам’яті полеглого Героя Володимира Кантицького

Сьогодні, 13 травня, минає третя річниця від дня загибелі Героя Володимира Кантицького.

Народився 9 серпня 1993 року на Збаражчині.

Зростав веселим, жвавим, допитливим хлопчиком. Разом із братом з радістю допомагав батькам по господарстві.

Після закінчення школи вступив у технічний коледж в Тернополі, здобув професію електрозварювальника.

Відбув строкову службу в армії, після цього їздив на роботу за кордон.

У вересні 2017 одружився, переїхав жити на Лановеччину. У подружжя народився син. Понад усе Володя любив свою сім’ю, любив життя.

Під час повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну у складі Збройних Сил на Луганщині.

“Володимир був доброю людиною і добрим побратимом, багато кому допоміг, багатьом врятував життя – виніс з поля бою”, – говорять про Володю побратими.

Перед кожним виїздом говорив: «З Богом, за Україну!», навіть шеврон такий придбав і завжди брав його з собою «на нуль».

6 травня 2023 року поблизу н.п. Червонопопівка на Луганщині, отримав важке поранення і попри усі старання лікарів 13 травня, серце Володі перестало битися.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та медаллю «За жертовність і любов до України».

Вічна та світла пам’ять Герою! Навіки в строю!