Пам’яті полеглого Героя Руслана Жаловського

Сьогодні, 7 травня, минає друга річниця від дня смерті захисника Руслана Жаловського.

Народився 23 жовтня 1981 року в селі Іванківці. Був третьою дитиною в сім’ї. Змалечку залишився без батька, який трагічно загинув. Зростав працьовитим, ніколи не відмовляв у допомозі. Закінчивши школу, пішов в армію. Служив у Житомирській десантно-штурмовій військовій частині.

Коли ж повернувся у рідне село, зустрів і закохався у майбутню дружину Тетяну. Згодом, 2002 року, вони одружилися. 2003 року у Тетяни та Руслана народилася дочка Іринка, а через три роки і син Сергійко. Жила сім’я дружно та щасливо.

5 липня 2022 року Руслана призвали до лав ЗСУ. Спочатку він із побратимами проходив підготовку на полігоні, пізніше був на Київщині, Запоріжжі та Харківщині.

Востаннє подзвонив дружині близько 19:00 вечора 7 травня 2024 року зі словами: «У мене все добре, їдемо із штабу на позиції…», – це були його останні слова… А вже через день, 8 травня 2024 року, страшна звістка сколихнула родину: Руслана більше немає серед живих.

Руслан так і не встиг здійснити свої мрії. Він загинув, захищаючи нашу рідну Україну, наше щасливе життя, наше майбутнє.

Вічна та світла пам’ять Герою! Навіки в строю!