Пам’яті полеглого Героя Бригадира Василя Григоровича

Василь Бригадир народився 14 березня 1991 року в селі Люленці у звичайній селянській родині Марії та Петра Бригадирів.

Змалку виконував щоденну сільську роботу, яку доводилось робити після уроків, допомагаючи батькам.

Після закінчення Буглівської загальноосвітньої школи вступив у профтехучилище міста Волочиська, де здобув професію будівельника.

Завжди привітний і щирий, безвідмовний і добросовісний, товариський і надійний. Був маминою опорою, порадником та помічником.

Не цурався Василь ніякої роботи і радий був прийти на допомогу іншим.

Одружився. Виховував двох донечок – Кароліну та Поліну, яких любив понад усе на світі. Вони були для нього втіхою та радістю.

У 2023 році мобілізували до лав Збройних сил України. Василь був матросом, навідником-кулеметником. Уже будучи на війні, найбільше чекав, коли зможе побачити і обійняти своїх маленьких донечок. Як тільки траплялася можливість – одразу ж телефонував мамі і дітям, які були його розрадою, підтримкою. Ніколи не нарікав на труднощі, навпаки – говорив, що все в нього добре.

Брав участь у бойових діях на території Херсонської області, у населеному пункті Кринки, де під час виконання чергового бойового завдання отримав поранення та важку контузію з усіма її наслідками.

26 липня 2024 року серце військовослужбовця обірвалося на 33-му році життя.

Вічна та світла пам’ять Герою!