Пам’яті полеглого Героя Дмитра Собчука

Дмитро Собчук з дитинства проживав у Ланівцях, в люблячій сім’ї. Ріс активною, послушною дитиною. Дуже любив домашніх тварин. Завжди всіх слухав і був готовий прийти на допомогу. Дуже любив батька, вони могли розмовляти годинами.
Закінчив Лановецьку загальноосвітню школу №2, після якої пішов вчитися на різьбяра в Лановецьке училище. Пізніше, через хворобу дідуся, переїхали в село Іванківці.
Згодом одружився з Наталею, вдома не було поділу на чоловічу і жіночу роботу. Любив прибирати у домі, готувати їжу, дуже смачно в нього виходили вареники та голубці. Особливий хист мав до малювання. Разом з дружиною у них народились двоє прекрасних донечок, Дмитро жив заради них.
По життю любив ризикувати, був відважний і хоробрий, тому і позивний мав «Самурай». Був учасником АТО. Коли почалось повномасштабне вторгнення, на наступний день сам звернувся у військкомат.
«Я пішов заради дітей, щоб тут не було росіян, бо вони звірі» – говорив Дмитро, відправляючись на фронт.
Останній дзвінок матері був 8 березня, як прощання… «Бережіть тата і скажіть Наталі, щоб поцілувала дітей».
15 березня 2022 року Дмитро героїчно загинув під час захисту Батьківщини в населеному пункті Євгенівка Волноваського району Донецької області.