Пам’яті полеглого Героя Василя Друзюка

Василь ДРУЗЮК народився у сім’ї Марії та Григорія Друзюків у січні 1987-го. Зростав у люблячій родині, проте у ранньому віці втратив найдорожчу людину – через хворобу мама Марія померла.

Після школи Василь навчався у професійно-технічному училищі, там здобув спеціальність слюсаря-механіка, водія. Проходив строкову військову службу у військовій частині в Кам’янці-Бузькій Львівської області, де, зокрема у ракетному дивізіоні С-300, був водієм.

Після служби почав трудову діяльність. Спочатку працював водієм у Тернополі, а згодом працював і закордоном.

Та почалося широкомасштабне вторгнення московського війська в Україну. 14 березня 2022 року Василь повернувся і прийшов до військкомату. Він ввійшов до складу підрозділу “Шквал” – прикордонної комендатури швидкого реагування.

Певний час перебував у Раві-Руській, а далі разом із побратимами-прикордонниками виконували бойові завдання в районі населених пунктів що на Донеччині.

У квітні-травні 2023 року воїни першої прикордонної застави вели бої під Бахмутом, пізніше і під Часовим Яром, звідки Василеві доводилося вивозити поранених чи полеглих. На жаль при одній із таких поїздок, 14 березня 2024 року, ворог накрив вогнем і Василь загинув.

Половина батьківського серця спопеліла… На похорон приїхали побратими із львівського прикордонного підрозділу, які разом із Василем вели бої з рашистами. Вони дякували батькові за мужнього, надійного, щирого сина. Розривалося серце у Віри – коханої дівчини Василя: не судилося їм стати подружжям…

Василь назавжди залишатиметься серед ангелів-охоронців своєї Батьківщини.