Пам’яті полеглого Героя Юрія Коваля

Юрій КОВАЛЬ народився 23 травня 1972 року в мальовничому містечку Ланівці. Завжди був ідейним, прагнув справедливості, ревно її відстоював.

Родина, друзі, знайомі пам’ятають його як справжнього патріота, щирого та незламного, непохитного у своїй громадянській позиції.

Любив свою державу, знав її історію. Був у числі активістів Конгресу українських націоналістів, згодом – Євромайдану, одним із перших ланівчан поїхав на столичний Майдан і був учасником Революції Гідності.

З того часу він утвердився у власному виборі – захищати Українську Державу вже зі зброєю в руках. Спочатку служив у батальйоні Тернопільського обласного управління внутрішніх справ «Тернопіль» і мав дві ротації в зону бойових дій. Згодом був мобілізований.

З 28 січня 2015 року, маючи військове звання головного старшини, проходив військову службу в 14-ій окремій механізованій бригаді, у 1-му механізованому батальйоні, на посаді «командир відділення зенітно-ракетного взводу».

Підлягав звільненню у запас у березні-квітні 2016 року та вранці 20 лютого 2016 року, під час бою в населеному пункті Мар’їнка Донецької області, головний старшина Юрій Вікторович Коваль загинув від кулі снайпера, до останньої хвилини життя виконуючи свій військовий обов’язок перед Українською Державою, захищаючи її територіальну цілістність, Свободу, Соборність та Незалежність.

У Героя залишились дружина Світлана і дві донечки: Юлія та Олександра.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Його поховали на міському кладовищі у м.Ланівці.