Новини, 14 грудня 2022
Договір про навчання з вітчизняним закладом відсутній: право на отримання податкової знижки
Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон №2145).
Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: Закон України від 22 червня 2000 року №1841-III «Про позашкільну освіту», Закон України від 11 липня 2001 року №2628-III «Про дошкільну освіту», Закон України від 16 січня 2020 року №463-IX «Про повну загальну середню освіту».
Згідно з п. 6 ст. 79 Закону №2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Жителі Тернопільщини скористалися правом на податкову знижку і отримали понад 12,6 мільйонів гривень
З початку цього року 5297 громадян подали декларації про майновий стан до податкових органів, аби скористатися своїм правом на податкову знижку. Жителі Тернопільщини задекларували понад 82,7 млн грн витрат.
Більшість декларантів а це 3185 (76,6%) осіб, подали декларації для отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання, оскільки на здобуття освіти витратили 65,5 млн гривень. Про сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя заявили 910 жителів області. Сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки 29 наших краян. Понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей дали право на повернення податку 22 декларантам та 5 особам через переобладнання транспортних засобів. Ще п’ять осіб задекларували витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.
За насідками перерахунків цим громадянам нараховано до повернення понад 14,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 12,63 млн грн визначеної до відшкодування суми вже повернули декларантам.
Нагадуємо, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларацію впродовж року – до 31 грудня включно.
Cектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
І.Мендрунь
Погоджено:
Н.Сорока
Порядок заповнення додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість
Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов’язаннями.
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, з урахуванням п. п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок №21).
Згідно з п. п. 4 п. 5 розд. V Порядку №21 платники податку, які відповідно до ст. 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (далі – додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Таблиця 1 додатка 3 до декларації заповнюється наступним чином:
в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 – рядок 20.1 декларації);
в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;
в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.
Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. При цьому в графі 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації проставляється позначка «+» у випадку, якщо сума від’ємного значення, вказана у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.
Щодо нарахування єдиного внеску
Державна податкова служба України з метою реалізації єдиної державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиною внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) повідомляє наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік платників єдиного внеску, права та їх обов’язки щодо нарахування та сплати передбачено статтям 4, 6, 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
В той же час з метою приведення законодавчої бази, зокрема з питань сплати єдиного внеску, у відповідність до умов функціонування в режимі воєнного стану, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 доповнено пунктом 919, відповідно до якого тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5, 51 частини першої статті 4 Закону №2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
Отже, відповідно до норм Закону №2464 з 01 березня 2022 року голова фермерського господарства має право не сплачувати єдиний внесок за себе.
Разом з тим повідомляємо, що Законом України від 24 червня 2004 року №1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) визначено основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.
Пунктом 131.3 статі 131 Закону №1877 визначено розмір єдиного внеску, який сплачує голова за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах), необхідний для фінансової підтримки через механізм доплати єдиного внеску.
Відповідно до статті 131 Закону №1877 Кабінетом Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року №565 затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Пунктом 25 Порядку визначено, що члени/голова сімейного фермерського господарства втрачають право на доплату в разі, зокрема, несплати внеску в розмірах, визначених пунктом 4 цього Порядку, за підсумками кварталу: несплати внеску в розмірах, визначених пунктом 4 цього Порядку, за підсумками року.
Станом на сьогодні зміни щодо застосування норм Закону №1877, в частині правомірності надання доплати, з урахуванням норм пункту 919 Закону №2464, не застосовувались.
В свою чергу, ДПС направлено лист до Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 01.11.2022 №1796/4/99-00-24-03-01-04, яким повідомлено про колізію в законодавстві стосовно надання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати єдиного внеску та зазначено власну позицію щодо даного питання, а саме: у разі несплати або сплати не в повному обсязі зазначеними платниками єдиного внеску у сумі, передбаченою статтею 13 Закону №1877, такі платники втрачають право на отримання такої доплати.
Листом від 16.11.2022 №06010-13-5/26951 Мінфін підтримав позицію ДПС та зазначив про направлення листа від 01.11.2022 №1796/4/99-00-24-03-01-04 до Міністерства аграрної політики України (далі – Мінагро), як головному розпоряднику бюджетних коштів, який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, а також головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, серед іншого, формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику у сфері сільського господарства.
Мінагро листом від 24.11.2022 №21-1640-05.1/24080 повідомило, що мають право на доплату єдиного внеску платники, які виконують умови, визначені пунктом 131.3 статті 131 Закону №1877.
Враховуючи зазначене, право на отримання додаткової фінансової підтримки має голова СФГ, який виконав умови, передбачені пунктом 131.З статті 131 Закону №1877, в частині своєчасної та в повній мірі сплаті єдиного внеску.
Як виправити помилку в раніше поданому Повідомленні про набуття або відчуження частки резидентом України в іноземній юридичній особі (КІК)
Підпунктом 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, встановлено, що фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 затверджені Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) та Порядок надсилання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Порядок).
Згідно з п. 7 Порядку Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента.
Надсилання Повідомлення здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ, законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
При створенні документів у розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник податків – контролююча особа у верхній панелі навігації самостійно встановлює фільтр за параметрами: «Рік», «Період» – вказує поточний період подання Повідомлення; обирає тип форми «F13 Запити». Із переліку запитів обирає електронну форму «Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи» (ідентифікатор форми J/F 1308001) та заповнює запропоновані поля, зокрема, у полі «Стан документа» з випадаючого списку обирає «новий звітний документ» або «уточнюючий документ».
Платник податків – контролююча особа заповнює форму Повідомлення, де у рядках вказує вірні дані та причини виправлених помилок у рядку 24 «додаткова інформація (пояснення) до Повідомлення», підписує та надсилає до контролюючого органу.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області