Новини, 23 вересня 2022
Гаряча лінія 22.09.2022 р. з 10:00 до 11:00 год.
Майнові податки: сплачувати варто своєчасно, а якщо є питання – можна звіритися
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в.о. начальника управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Володимир Брудко під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо справляння майнових податків. Адже жителі нашого краю почали отримувати повідомлення-рішення щодо сплати таких майнових платежів, як земельний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Найактуальніші запитання прямого зв’язку та відповіді на них пропонуємо вашій увазі.
Запитання 1. Як підтвердити документально, що житлова нерухомість непридатна для проживання?
Володимир Брудко: Відповідно до норм Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.
Тож власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що вона непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
Запитання 2. Як оподатковується будівля сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається її власником в оренду?
Володимир Брудко: Податковим кодексом визначено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відтак сільськогосподарському товаровиробнику при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, буде здійснено обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за зазначеними у відповідних договорах оренди частинами будівель, споруд.
Запитання 3. Людина впродовж кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, чи застосовуватиметься пільга із сплати податку на нерухомість, оскільки власник належить до пільгової категорії?
Володимир Брудко: Якщо фізична особа – власник об’єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об’єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такий об’єкт не застосовується, починаючи з того місяця, в якому фактично об’єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об’єкта.
Для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Запитання 4. Об’єкти незавершеного будівництва теж обкладаються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Володимир Брудко: Ні, об’єкти незавершеного будівництва не визначені Податковим кодексом України як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Запитання 5. Упродовж року змінився власник будинку, як обчислюється податок на нерухоме майно у такому випадку?
Володимир Брудко: У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Запитання 6. Куди звертатися, якщо є сумніви щодо розмірів нарахованих податкових платежів?
Володимир Брудко: Громадяни, які є власники землі та нерухомості, мають можливість провести звірку щодо належних їм об’єктів оподаткування та наявної заборгованості зі сплати майнових податків у будь-який зручний час відповідно до графіка роботи ЦОП.
Для якісної звірки та спілкування з фахівцем ЦОП громадянам варто при собі мати документи, що посвідчують особу, та правовстановлюючі документи на належне майно.
Враховуючи особливості воєнного часу, сплату майнових податків перенесено лише для окремих груп. Оскільки на Тернопільщині не ведуться активні бойові дії, власникам землі та нерухомості варто своєчасно виконувати свої податкові зобов’язання.
Окрім відвідування Центру обслуговування платників, Державна податкова служба пропонує альтернативний варіант – звірку щодо розрахунків із бюджетом через Електронний кабінет (http://cabinet.tax.gov.ua). Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи ґаджета.
До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?
Фізичні особи (громадяни) – платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
– розміру ставки земельного податку;
– нарахованої суми плати за землю.
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Жителі Тернопільщини отримали майже 12 тисяч сертифікатів електронних ключів
Упродовж січня-серпня цього року жителі Тернопільщини для користування електронними сервісами отримали 11898 сертифікатів електронного цифрового підпису. Для цього вони звернулись до фахівців сектору реєстрації користувачів управління, які знаходяться у приміщенні ЦОПу Тернопільської ДПІ. Адже послуга є безкоштовною та займає декілька хвилин. Скористатися таким сервісом можуть як юридичні особи, фізичні особи – підприємці, так і громадяни.
Загалом цьогоріч фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області надали 59571 адміністративну послугу, з них 40890 – підрозділи податкових сервісів та ДПІ. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість наданих послуг збільшилася на 5 916.
Найчастіше звертаються до податкового відомства краю, аби отримати картку платника податків та внести до паспорта громадянина України дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 28586 людей. Трохи менше відвідувачів забажали одержати витяги з реєстру платників єдиного податку, а це 7165 осіб. Ще 7051 візитер звернулись, аби отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, 5015 відвідувачів зареєструвалися платниками єдиного податку.
Олеся Мацех
Погоджено:
Наталія Сорока
Про підстави для розпломбування РРО
Розпломбування РРО здійснюють сервісні центри обслуговування. При цьому, підстави для розпломбування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547. Зокрема, розпломбування реєстраторів розрахункових операцій та вилучення довідки про опломбування здійснюються у таких випадках:
– необхідність доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;
– за рішенням контролюючого органу;
– перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);
– порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;
– припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;
– перехід на технічне обслуговування до іншого ЦСО.
Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного стану?
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до яких, зокрема, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07. 2019 № 308.
У спеціальному полі «Ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотки єдиного податку.
Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням htth//cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.
Які дії платника якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування?
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області