Новини, 6 липня 2022

Громади Тернопілля отримали понад 3,1 млрд грн податкових платежів

Впродовж першого півріччя цього року до місцевих бюджетів краю надійшло понад 3,1 млрд грн податкових платежів. «Плюс» до відповідного минулорічного періоду склав 23 відсотки або 590,8 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Посадовець зазначив, що основними джерелами наповнення місцевих скарбниць є податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. «За пів року територіальні громади отримали 2,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 30 відсотків або 532,5 млн грн більше, ніж у січні-червні 2021 року», – розповів Михайло Яцина.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів 441,8 млн грн, що більше за шість місяців минулого року на 20 відсотків або 74,8 млн гривень. До місцевих скарбниць цьогоріч також спрямували 58,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Коли платник звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Платник податку, який не має можливості подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за 2021 рік та І квартал 2022 року, відповідно до вимог абзацу першого п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язаний подати Декларацію за ці звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов платник податку звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності.

Якщо у платника з’явилась можливість подати Декларацію за 2021 рік та І квартал 2022 року, такий платник має можливість без притягнення його до відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків подати Декларації за ці звітні періоди протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 3/2022, розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Розмір ставок рентної плати за спеціальне використання води з 1 січня 2022 року

Розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня при необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

У п. п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ зазначені розміри ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від району річкових басейнів, у п. п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – розмір ставок рентної плати за спеціальне використання підземних вод в залежності від регіону.

Ставка рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 12,95 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2219 грн за 1 тоннаж-добу експлуатації;

для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0246 грн за 1 місце-добу експлуатації.

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

67,97 грн за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;

81,71 грн за 10 тис. куб. метрів підземної води (п. п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

63,22 грн за 1 куб. метр поверхневої води;

73,73 грн за 1 куб. метр підземної води (п. п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставка рентної плати за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води становить 14,64 грн за 100 куб. метрів води (п. п. 255.5.7 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (п. 255.6 ст. 255 ПКУ).

Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал (п. 255.9 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела (п. 255.10 ст. 255 ПКУ).

Термін сплати збору за місця для паркування транспортних засобів

Відповідно до п. п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Чи зупиняється на період воєнного стану перебіг строку на подання повідомлення про надання пояснення при зупиненні реєстрації податкової накладної

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520).

Відповідно до п. 4 Порядку №520 при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

При цьому, п. 6 Порядку №520 передбачено, що строки подання копій документів та письмових пояснень до контролюючого органу – протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.

Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення при зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.

Відображення уточнення податкових зобов’язань з ПДВ

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок №21), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 2 розд. VІ Порядку №21 визначено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. Якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Згідно з п. 3 розд. VІ Порядку №21 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

Пунктом 4 розд. VІ Порядку №21 передбачено, що у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення).

Відповідно до п. 5 розд. VІ Порядку №21 при виправленні значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Згідно з п. 6 розд. VІ Порядку №21 при виправленні значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Пунктом 7 розд. VІ Порядку №21 передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Відповідно до п. 8 розд. VІ Порядку №21 при виправленні помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи викладене, в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 – відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 – відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

При цьому, слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації, в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

Внесок бізнесу та жителів Тернопілля у Перемогу – понад 5 млрд гривень

Упродовж першого півріччя цього року платники податків Тернопілля забезпечили до бюджетів усіх рівнів трохи більше 5 млрд грн податкових платежів. Порівняно з січнем-червнем 2021 року надходження до зведеної казни зросли на 377,6 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

«Із усієї суми надходжень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,9 млрд грн, місцеві бюджети отримали 3,1 млрд гривень. Приріст платежів до бюджетів тергромад краю склав 590,8 млн гривень», – конкретизував очільник податкової служби Тернопільщини.

Посадовець зазначив, що вагому частку в доходах держбюджету склали надходження з податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного податку. «Суб’єкти господарювання нашого краю з початку цього року сплатили 710,5 млн грн податку на додану вартість, 339,7 млн грн податку на прибуток та 14,5 млн грн акцизного податку», – повідомив Михайло Яцина.

За його словами, бізнес продовжує працювати на перемогу, сплачуючи податкові платежі своєчасно та в повному обсязі.

Коли вирішили відмовитися від сплати 2% податку

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року №308.

Відповідно до п. п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Так, наприклад, у разі прийняття рішення про відмову від реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. з 01.06.2022, заява про відмову повинна бути подана до контролюючого органу не пізніше 31.05.2022.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Ставки екологічного податку встановлені у 2022 році

Статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 243, 245-248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Чи подавати форму №20-ОПП, якщо внаслідок зміни адміністративного устрою змінилась адміністративна одиниця, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) – неосновне місце обліку.

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, (далі – Порядок №1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку №1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. №20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 №290 із змінами і доповненнями затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який запроваджено на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

Кодифікатор розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування /Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Якщо внаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилась адміністративно-територіальна одиниця, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування, платник податків за власним бажанням, або у разі потреби у випадках, пов’язаних із використанням даних про такий об’єкт оподаткування, наприклад реєстрацією/перереєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, реєстрацією/внесенням змін у дані щодо акцизних складів, може подати Повідомлення за ф №20-ОПП, керуючись п. 8.5 розд. VIII Порядку №1588.

В такому випадку Повідомлення за ф. №20-ОПП подається з ознакою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування» та у графах 6-7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» розділу 3 Повідомлення за ф. №20-ОПП зазначається код та назва населеного пункту відповідно до Кодифікатора.