Новини, 10 червня 2021

Фінансова звітність та аудиторський звіт до контролерів – через Електронний кабінет

Державна податкова інспекція нагадує, що відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 (далі – Порядок №419).

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 №729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Таким чином, платниками податків для формування та передачі фінансової звітності в електронному вигляді використовуються файли у форматі XML.

Платники для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність.

При формуванні фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом аудиторський звіт у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання аудиторського звіту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи вищезазначене, платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:

– річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;

– аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування ПДВ при постачанні конфіскованого майна

ДПС України нещодавно надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання конфіскованого майна.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством, є платником ПДВ (пункт 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).

Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку, є платником акцизного податку.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з огляду на базу оподаткування, визначену відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ) або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

– конфіскації майна (передачі майна від особи, в якої його конфісковано, у власність держави);

– безоплатної передачі конфіскованого майна від особи, що здійснює його безоплатну передачу, до державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з постачання (продажу) конфіскованого майна іншим фізичним та юридичним особам є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Додатково слід зазначити, що для операцій з постачання (продажу) конфіскованого майна виключень з числа об’єктів оподаткування та податкових пільг з ПДВ не передбачено.

Оскільки конфісковане майно належить державі, то держава здійснює делегування функцій щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ, які виникають у зв’язку з реалізацією належного їй майна, особі, якій делеговано право здійснювати постачання (продаж) такого майна.

Отже, особа, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна, повинна виконувати усі обов’язки, передбачені ПКУ для платника ПДВ, здійснюючи такі операції.

Більш детально про податкові наслідки з ПДВ: в особи (платника ПДВ), майно в якої було конфісковано; в особи, яка здійснює операції з постачання (продажу) конфіскованого майна (у тому числі органів державної виконавчої служби, які самостійно реалізують конфісковане майно); в особи, яка придбала конфісковане майно (за умови, що така особа є зареєстрована як платник ПДВ), йдеться у листі ДПС України від 03.06.2021 №12825/7/99-00-21-03-02-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75613.html.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Виправляємо помилки при нарахуванні єдиного внеску

Державна податкова інспекція нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп подають вперше податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.

Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) може виправити показники сум нарахованого доходу та сум нарахованого єдиного внеску, при виправленні самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатку 1 з типом форми «Уточнююча».

При цьому в Додатку 1 обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються вірні показники з врахуванням виявлених помилок, за період визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатку 1, в якому:

– у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розд. 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;

– у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9;

– у рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);

– у рядку 4 – сума зменшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 < рядка 1);

– у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». При цьому, сума пені нараховується з розрахунку 0,1 відс. своєчасно не сплачених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

Слід зазначити, що платник єдиного внеску може визначити зобов’язання із сплати єдиного внеску у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди, починаючи з 2021 року.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали майже 1,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Сплачуючи його, наші краяни дбають про добробут територіальних громад.

Упродовж січня-травня 2021 року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів 1 млрд 856,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 374,4 млн грн або плюс 25,3 відсотка», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 1 млрд 388,8 млн гривень. До державного бюджету платники перерахували 468,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При цьому сплата перевищила очікувані надходження на 8,4 млн грн та 25,4 млн грн відповідно.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає суттєве місце і є основним джерелом їх зростання», – розповів Михайло Яцина. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

Пресслужба Кременецького управління
ГУ ДПС у Тернопільській області

(03546) 2-45-36

Вам також може сподобатися...