Новини, 17 лютого 2021

Яким чином здійснюється скасування реєстрації програмного РРО

Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

Так, реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

– до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

– щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

– стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Списана заборгованість: нюанси відображення у додатку 4ДФ

Відповідно до п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Водночас п. п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються:

– сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0»;

– інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».

Враховуючи викладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2021 році – 1135 грн), відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

Ви запитували на «гарячій лінії»

Чули, що напередодні Нового року Уряд прийняв постанову, дія якої зачіпає питання податкової знижки. Чи може громадянин, який сам лікувався і витратив певну суму коштів на це, може скористатись податковою знижкою і зменшити свій оподатковуваний дохід на ці витрати?

Навесні минулого року, як тільки почалось поширення коронавірусної хвороби, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни, зокрема, до розділу XX « Перехідні положення» Податкового кодексу. Ними передбачено, що витрати за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, різних дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень і навіть продуктів харчування за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані чи передані громадським об’єднанням, благодійним організаціям чи закладам Міністерства охорони здоров’я, державної або комунальної власності, протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України, включаються до податкової знижки у повному обсязі без урахування будь-яких обмежень, раніше визначених Податковим кодексом України.

Нагадаємо, що до цього до податкової знижки дозволялось включати витрати, що не перевищували 4 відс. суми загального оподатковуваного доходу такого платника. Зараз такі обмеження зняті. Постанова ж Кабміну від 9 грудня 2020 року №1319 лише затвердила перелік товарів на вказані цілі, вартість яких можна включати до податкової знижки.

На жаль, громадяни поки що не можуть скористатися цією знижкою. Адже пунктом 1 розд. ХІХ Податкового Кодексу України встановлено, що включення таких витрат до податкової знижки можливе тільки після набрання чинності закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка щодо витрат, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року не надається.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Отримання картки платника податків – популярна послуга серед жителів Тернопілля

Упродовж січня цього року фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області надано 5 427 адміністративних послуг, в тому числі підрозділом електронних сервісів надано 3 870 адміністративних послуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Цією послугою скористалися 2731 житель краю, це становить 50,3% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Також значну кількість послуг було надано щодо видачі відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 551 (10,2%), надання витягів із реєстру платників єдиного податку – 427 (7,9%), реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 425 (7,8%).

У приміщенні ЦОП Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. У січні 2021 року працівники підрозділу сформували і видали 2522 відкритих ключів електронного цифрового підпису.

Пресслужба Кременецького управління
ГУ ДПС у Тернопільській області

(03546) 2-45-36

Вам також може сподобатися...