Пам’яті полеглого Героя Володимира Кучерука

Сьогодні, 27 червня, минає річниця від загибелі Кучерука Володимира.

Народився 8 серпня 1991 року. Був вольовий, енергійний і творчий. Безмежно любив своє рідне місто Ланівці. Віджартовуючись говорив: «Тут легше дихається, тут найпривітніші люди та яскравіше світить сонце».

Любив життя, мав безліч планів та ідей щодо реалізації різних проєктів в Ланівцях.

Володимир був цікавим співрозмовником. Мав багато друзів. Досконало володів картами місцевості, бо ще зі школі географія й історія були найулюбленішими предметами – і це дуже згодилося у військовій справі.

Дружина Оксана завжди називала його «Енциклопедією», бо, напевно, не було такого запитання, на яке б він не знав відповіді. До війни працював з молоддю. Був справжнім, відданим патріотом. Де б не перебував, завжди була з ним українська символіка — свідченням цього є безліч світлин Володимира.

Ідучи добровольцем на війну, говорив: «Я йду туди, щоб ви жили». У своїй бригаді Володимир був незамінний. Побратими згадують і ставлять одне й теж питання: «Як він це робив?». Коли перебував на нульових позиціях, то одночасно займався забезпеченням бригади: від авто до військової форми, продуктів харчування. Дуже щедрий і щирий, бо своє останнє міг віддати побратиму.

27 червня 2024 року Володимир загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новоберислав, Херсонської області. Він поклав своє життя, щоб ми з вами жили.

Світла та вічна пам’ять Герою!