Сьогодні, 5-го жовтня, минає річниця від дня загибелі Андрія Пчоли.

Народився 3 вересня 1991 року. Навчався у Вишгородоцькій середній школі, честь, якої відстоював на олімпіадах з математики і фізики, у спортивних змаганнях.

Андрій був добрим, чуйним сином і люблячим батьком маленького Макарчика, який знатиме тата тільки з фотографій та спогадів мами, дідуся чи бабусі. Також був надійним товаришем, доброзичливим односельчанином.

1-го травня 2024 року був мобілізований. Перебував на навчанні у с. Старичі Львівської області, пізніше у Великобританії. У серпні повернувся і воював у складі 95-ої десантно-штурмової бригади в Житомирській області, потім був переведений у Сумську область. У вересні 2024 року отримав поранення руки, перебував на лікуванні в Сумах.

Під час несення служби зарекомендував себе з позитивного боку, виявив стійкість, мужність. Виконував обов’язки сумлінно, користувався авторитетом серед колег і підлеглих, мав високий рівень мотивації та відмінні якості.

Після повернення з реабілітації, як один із найвмотивованіших солдатів, отримав завдання у проведенні Курської операції. З 5 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти, а 10 жовтня 2024 року батьки отримали сповіщення про загибель сина . Це сталося під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Обод Курської області російської федерації, завжди був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявив стійкість і мужність. 14 жовтня 2024 року похоронили молодого бійця на Волині.

Вічна та світла пам’ять Герою! Навіки в строю!