Пам’ять, що не згасає: 83-тя річниця Молотківської трагедії

Щороку, 29 квітня, Лановецька громада з болем у серці повертається до однієї з найтрагічніших сторінок своєї історії, вшановуючи пам’ять невинно убитих і закатованих жителів села Молотків у роки Другої світової війни.

Саме цього дня у 1943 році село стало місцем нелюдської жорстокості: гітлерівські солдати знищили сотні мирних людей. Загинули цілі родини — 617 жителів, серед них 92 дитини. Разом із людськими життями було спалено домівки, стерто з лиця землі затишок, надію і майбутнє.

Ця дата — не просто сторінка з підручника історії. Це жива пам’ять, що відлунює болем у серцях поколінь. Адже історія — це не лише факти й цифри, а передусім людські долі, які не мають терміну давності.

Сьогодні, коли Україна знову переживає жорстокі випробування війною, події минулого звучать особливо гостро. Трагедія Молоткова перегукується із сучасними злочинами — у Бучі, Гостомелі, на Херсонщині, Донеччині та в інших куточках України, яких торкнулися російські окупанти. Змінюються назви ворогів, але не змінюється їхня суть.

Схилімо голови перед пам’яттю невинно убитих і закатованих. Згадаймо кожного й кожну, хто не дочекався світанку, чиє життя було жорстоко обірване. Молімося за їхні душі та зберігаймо правду про ці події, як невіддільну частину нашої ідентичности.

Вічна пам’ять усім невинно вбитим і закатованим жителям села Молотків!