«І на оновленій землі врага не буде, супостата…»: у Лановецькій громаді вшанували Кобзаря
Сьогодні, у 212-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка, у Лановецькій громаді вшанували пам’ять великого поета, мислителя, художника й духовного провідника українського народу.
Тарас Шевченко прожив лише 47 років, з яких 24 роки провів у неволі, ще 10 — у засланні. Лише 13 років життя він був відносно вільним, але навіть у той час перебував під постійним наглядом жандармів. Попри складну долю, митець залишив після себе неоціненну спадщину: понад 240 поетичних творів та більше, ніж 800 мистецьких робіт — картин, портретів і гравюр.
Тарас Шевченко став голосом української нації. Його пророчі слова звучать крізь століття, а «Кобзар» допоміг усвідомити свою гідність і навчив говорити про свободу.
У рядках великого поета завжди відчувається безмежна любов до рідної землі: «Я так її, я так люблю. Мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!»
Особливо проникливо слова Кобзаря звучать сьогодні, у час війни, коли українці знову борються за свою свободу, незалежність і майбутнє. Вони залишаються дороговказом для кожного й кожної з нас:
«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!»
