Новини, 17 травня 2022

Тернопільщина: місцеві бюджети отримали єдиного податку на 21 відсоток більше, ніж торік

Понад 321,1 млн грн єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у січні-квітні 2022 року. «Приріст до аналогічного періоду минулого року – 55,6 млн грн або 21 відсоток. Додатково територіальні громади нашого краю отримали від малого бізнесу трохи більше 46,9 млн грн цього платежу, оскільки сплата перевищила очікувані надходження на 17 відсотків», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Він повідомив, що майже 73 відсотки надходжень від єдиного податку становить сума, перерахована приватними підприємцями. Упродовж чотирьох місяців цього року вони спрямували до місцевих скарбниць 233,8 млн грн, що на 51,3 млн грн більше, ніж торік.

Юридичні особи поповнили бюджети тергромад, сплативши 40,3 млн грн єдиного податку. Від них приріст надходжень до чотирьох місяців минулого року склав 3,9 млн грн або плюс 11 відсотків.

Від суб’єктів господарювання, які перебувають на фіксованому податку, а це четверта група спрощеної системи оподаткування, до бюджетів надійшло 47,1 млн грн єдиного податку, а це на 380,6 тис. грн більше, ніж у січні-квітні 2021 року.

«На діючий бізнес сьогодні лягає велика відповідальність – бути захисником економічної стабільності рідного краю та держави, забезпечувати їх фінансову спроможність. Адже кожен своєчасно та в повному обсязі сплачений податковий платіж – це посильний внесок суб’єктів підприємництва у перемогу нашої країни над агресором», – наголосив начальник ГУ ДПС в області Михайло Яцина.

Форма звіту для платників єдиного податку за ставкою 2%

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 №124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за №495/37831. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (06.05.2022).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена електронна форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні:

за ідентифікатором форми F0103203 (для фізичних осіб – підприємців);

за ідентифікатором форми J0103203 (для юридичних осіб).

Формування витрат, які пов’язані із псуванням або знищенням майна у зв’язку із форс-мажорними обставинами

Державна податкова служба України у листі від 05.05.2022 № 3781/7/99-00-04-01-03-07 надала роз’яснення щодо правомірного формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами.

Зокрема, у листі зазначено, що особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 Податкового кодексу України. Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація. Організація, основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879.

Пунктом 7 Положення передбачено випадки обов’язкової інвентаризації, яка проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства, зокрема у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) або у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

При цьому згідно з пунктом 8 Положення підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Інвентаризація об’єктів державної власності проводиться відповідно до Методики проведення інвентаризації об’єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року №1121.

Звертаємо увагу, що Законом України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Також Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб за договором, окремим податковим чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до Закону №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Звертаємо також увагу, що підпунктом 69.28 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Як внести відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта до нового паспорта у формі картки

Правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов’язки осіб, на ім’я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» із змінами та доповненнями (далі – Закон №5492).

Частиною дев’ятою ст. 16 Закону № 5492 передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі – Порядок №302).

Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру) визначений розділом VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення №822).

Пунктом 9 р. VIII Положення №822 встановлено, що до паспорта громадянина України у формі картки під час оформлення паспорта повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру.

Для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний контролюючий орган надає особі повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою, наведеною в додатку 10 до Положення №822, для подання її до відповідного територіального органу / територіального підрозділу Державної міграційної служби України (ДМС).

При наявності повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) у відповідному полі проставляється слово «відмова». У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється (п. 18 прим. 1 додатку 2 до Порядку №302).

Після отримання фізичною особою нового паспорта громадянина України у формі картки виникає необхідність у внесенні змін до окремого реєстру Державного реєстру.

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IX Положення фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за формою № 5ДРП (далі – Заява за ф. №5ДРП).

При отриманні нового паспорта фізичні особи подають Заяву за ф. №5ДРП особисто до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (якщо тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання).

Для заповнення Заяви №5ДРП використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Також слід зазначити відмітити, що на період дії воєнного стану діє Порядок застосування єДокумента в період дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року №248 (далі – Порядок №248).

Порядок №248 визначає процедуру формування, пред’явлення та встановлення достовірності єДокумента, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом), який забезпечує перевірку зазначеної інформації.

Пред’явлення особою єДокумента може здійснюватися на період дії воєнного стану (п. 4 Порядку №248).