Новини, 7 червня 2021
Єдиний рахунок: аби платежі не потрапили до нез’ясованих сум
Державна податкова інспекція нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок №847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку №847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва можна уточнити разом з декларацією
Відповідно до п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:
– загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
– звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
– розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
– відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Водночас п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Формою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок), не передбачено його подання з уточненими показниками.
Проте електронний формат Розрахунку передбачає встановлення статусу Розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий».
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).
Відповідно до затвердженої форми Декларації, Розрахунок (юридичні особи) є невід’ємною частиною податкової декларації, надається відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (примітка 16 до форми податкової декларації).
Отже, подання уточнюючого Розрахунку окремо від Декларації не передбачено.
Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки, що міститься у раніше поданому Розрахунку, може заповнити та подати уточнюючий Розрахунок (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючої Декларації.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Купили майно у юрособи: що варто пам’ятати про ПДФО
Державна податкова служба інформує, що відповідно до п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого і рухомого майна регулюється ст.ст. 172 та 173 ПКУ.
Підпунктом «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, якщо продаж рухомого та/або нерухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого та/або нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах.
При цьому сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь фізичної особи житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті не оподатковується.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Територіальні громади Тернопільщини отримали понад 2 млрд грн податкових платежів
«Упродовж січня-травня 2021 року до місцевих бюджетів Тернопілля надійшло 2 млрд 57,8 млн грн податкових платежів. Це «плюс» до аналогічного минулорічного періоду 24,6 відсотка або 406,5 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
За його словами, серед основних джерел, які наповнюють скарбниці територіальних громад Тернопільщини, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю. «Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб цьогоріч склали 1 млрд 388,8 млн грн, що на 25,6% або 282,8 млн грн більше, ніж у січні-травні 2020 року», – деталізував головний податківець краю.
Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів понад 337,5 млн грн, що більше на 12,1% або плюс 36,4 млн грн, ніж минулоріч.
До місцевих скарбниць також спрямували 154,7 млн грн плати за землю, 50,4 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 45,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.
«Збільшення надходжень до бюджетів тероб’єднань – результат продуктивної спільної роботи податківців, лідерів громад та бізнесу», – підсумував Михайло Яцина.
Пресслужба Кременецького управління
ГУ ДПС у Тернопільській області
(03546) 2-45-36