ГУ ДПС України у Тернопільській області інформує!
Підприємства Тернопільщини у 2023 році спрямували до бюджету 926,8 млн грн податку на прибуток
Упродовж 2023 року платники податків – юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 926,8 млн грн податку на прибуток підприємств. Це перевищило надходження 2022 року на 65% або ж на 367 млн гривень.
При цьому до державного бюджету підприємства перерахували 837,2 млн грн, а до бюджетів територіальних громад – 89,6 млн гривень.
До загального фонду зведеного бюджету платники у 2023 році спрямували 11,8 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
ПСП для платника ПДФО, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2024 році складає 1514,00 гривень.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2024 році складає 1514,00 грн, у розрахунку на кожну таку дитину(п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2024 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 4240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3028,00 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності
Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2024 році становить 1775,00 грн (7100,00 грн х 25%).
При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Водночас відповідно до п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2024 році становить 1775,00 грн (7100,00 грн. х 25%);
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1734), а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:
за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2024 році – 1775,00 гривень;
за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2024 році – 1775,00 грн та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Щодо запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Державна податкова служба України у зв’язку з набуттям чинності окремих норм Закону України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173-ІХ) повідомила наступне.
Відповідно до положень Закону № 3173-ІХ статтю 225 розділу VI Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктами 225.51 та 225.10.
Пунктом 225.51 статті 225 розділу VI ПКУ передбачено, що при ввезенні на митну територію України виробником алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання його зобов’язання у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв (згідно з митною декларацією) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості алкогольних напоїв при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва (розливу) готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку.
Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3173-ІХ норми абзаців четвертого-тринадцятого пункту 13 розділу І даного закону, якими ст. 225 розділу VI ПКУ доповнено пунктами 225.51 та 225.10, набирають чинності та вводяться в дію через 180 календарних днів з дня опублікування Закону № 3173-ІХ.
Оскільки Закон № 3173-ІХ опубліковано 26.07.2023 року (Голос України №18), а тому положення пунктів 225.51 та 225.10 статті 225 ПКУ набирають чинності та вводяться в дію з 22.01.2024 року.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 49.21 статті 49 ПКУ платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а також платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Форма декларації з акцизного податку і Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).
З метою забезпечення повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності з акцизного податку положень ПКУ, які набирають чинності 22.01.2024 року, до внесення відповідних змін до Декларації починаючи із звітності за січень 2024 року відповідний розділ Декларації та додатки до Декларації заповнюються з урахуванням наступних особливостей.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації з акцизного податку, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції).
Податкові зобов’язання з акцизного податку за операціями з реалізації алкогольних напоїв розлитих у споживчу тару з ввезених на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою пропонується відображати у розділі А Декларації та додатку 3 «Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI ПКУ)».
За вищезазначеними операціями податкові зобов’язання з акцизного податку рекомендується відображати у додатку 3 до Декларації, за показниками, що відповідають порядку заповнення граф 1-16 додатку 3 до Декларації.
Такі операції відображаються окремим рядком у Додатку 3-у випадку одночасного декларування податкових зобов’язань з алкогольних напоїв, які вироблені із використанням отриманого спирту етилового відповідно до статті 225 ПКУ.
Разом з цим у графі 10 додатку 3 зазначається сума податку за векселями, виданими відповідно до порядку, встановленого у п 225.51 ст. 225 розділу VI ПКУ, а саме термін оплати яких настав у звітному періоді (або фактично погашених у звітному місяці) скоригована з урахуванням фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв (згідно з митною декларацією).
Одночасно зазначаємо, що згідно з п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник акцизного податку може подати, у разі необхідності, у Додатку 10 доповнення до Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Про це йдеться у листі ДПС України від 08.01.2024 №422/7/99-00-21-03-03-07.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
