ГУ ДПС України у Тернопільській області інформує!
За якими ідентифікаторами форм податковий агент подає в електронному вигляді Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку?
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2023 № 177), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:
Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 № 189) (далі – Наказ № 189), за ідентифікаторами форм J0500109 (для юридичних осіб) та F0500109 (для фізичних осіб) та додатків до нього, зокрема:
додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікаторами форми F/J0510409 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 189, перший раз подається за звітний (податковий) період – четвертий квартал 2022 року, починаючи з 01.01.2023.
Місцеві бюджети Тернопільщини за 9 місяців отримали майже 6,5 млрд грн податків і зборів
Податкові надходження до місцевих бюджетів області протягом січня-вересня цього року склали 6 млрд 427,5 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 1,4 млн грн або на 27 відсотків.
Серед платежів, які поповнили скарбниці територіальних громад Тернопілля, найбільше надійшло від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Так, за дев’ять місяців до місцевих бюджетів надійшло 4,7 млрд грн податку на доходи фізосіб, а малий бізнес сплатив 671,6 млн грн єдиного податку.
Лише у вересні цього року доходи місцевих бюджетів від податкових надходжень склали 752,9 млн грн, що на 82,9 млн грн більше, ніж у вересні минулого року.
Головне управління ДПС у Тернопільській області дякує сумлінним платникам за фінансову підтримку держави у складний воєнний час!
Виявили нелегальний цех з виробництва кондитерської продукції
Днями працівники підрозділів податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області під час проведення фактичних перевірок виявили діяльність цеху по виготовленню кондитерської продукції без документів. Так, під час перевірки податківцям не було надано дозвільної документації на здійснення господарської діяльності, а також неможливо було встановити осіб, які задіяні в господарській діяльності.
Відтак працівники ГУ ДПС в області викликали поліцію і повідомили про незаконну діяльність для притягнення до адміністративної відповідальності.
Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, що з метою уникнення фінансової відповідальності господарську діяльність необхідно здійснювати згідно з нормами законодавства України.
За підприємницьку діяльність без реєстрації – фінансова відповідальність
Нещодавно працівники відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області під час відпрацювання місць торгівлі на одному з ринків Тернополя виявили особу, яка здійснювала господарську діяльність без реєстрації як фізичної особи – підприємця.
Відповідно фахівці податкової служби області зафіксували факт незаконної підприємницької діяльності особою, яка здійснювала реалізацію продуктів харчування. За результатами вжитих заходів стосовно особи за порушення порядку провадження господарської діяльності складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП, яка передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, що здійснення господарської діяльності без державної реєстрації передбачає адміністративну відповідальність.
Податківці Тернопільщини виявляють незаконні пункти обміну валют
Працівники підрозділів податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області на постійній основі здійснюють активні заходи податкового контролю в частині проведення операцій з обміну іноземної валюти.
Так, нещодавно під час проведення фактичної перевірки фахівці управління податкового аудиту ГУ ДПС у Тернопільській області виявили у м. Тернополі нелегальний пункт обміну валют. Особою, яка здійснювала валютні операції, не було надано дозвільних документів, які б підтвердили законність такої діяльності. Окрім того, під час аналізу інформації, яка є наявною у відкритих джерелах, встановлено, що про вказаний пункт обміну іноземної валюти відсутні відомості в реєстрі пунктів обміну іноземної валюти, запровадженого з 1 січня 2023 року на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» від 03 листопада 2022 року № 2720-ІХ, розміщеного на сайті Національного банку України.
Після цього було здійснено виклик працівників поліції, яким повідомлено про незаконну діяльність пункту обміну валют, для вжиття відповідних заходів.
Це не перший випадок виявлення незаконних обмінників валют. Цього року вже складено два протоколи за здійснення валютно-обмінних операцій без реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Головне управління ДПС у Тернопільській області наголошує, що з метою уникнення штрафних санкцій господарську діяльність необхідно здійснювати згідно з нормами законодавства України, що забезпечить відповідний комфорт у бізнесі, прибутки та вчасно сплачені податки.
Чи вважаються скасованими штрафні санкції, застосовані на суму єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України?
Набрав чинності 01 серпня 2023 року Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) доповнено новим п. 9 прим. 24, відповідно до якого у разі сплати платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суми штрафів, передбачених Законом № 2464, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені ст. 25 Закону № 2464, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому п. 9 прим. 24 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не підлягає оскарженню.
Чи зобов’язаний СГ друкувати рядки 11-18 фіскального чека у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу?
Згідно з п. 13 ст. 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб (далі – ЕПЗ) – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, який поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. При цьому, Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13, рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Водночас законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області