Новини, 23 листопада 2022
Готівкові обмеження для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.
Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.
Довгостроковий договір: дата виникнення податкових зобов’язань виконавця та дата віднесення до податкового кредиту замовника
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Місцеві бюджети Тернопільщини отримали майже 135,1 млн грн податку на нерухоме майно
До місцевих бюджетів Тернопільщини впродовж січня-жовтня цього року надійшло майже 135,1 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевершило очікувані надходження на 7 відсотків, отож територіальні громади додатково отримали 31,3 млн гривень.
Понад 80 відсотків податку сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих скарбниць 108,4 млн грн податку на нерухоме майно. Це перевищило надходження аналогічного минулорічного періоду на 12,5 млн грн, а очікування – на 9,7 млн гривень.
Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 26,7 млн грн цього платежу.
При цьому найбільше податку на нерухоме майно отримали громади Тернопільського району, а це 104,5 млн гривень. До місцевих бюджетів Чортківського та Кременецького районів надійшло відповідно 21,4 млн грн та 9,1 млн грн цього платежу.
Окремі рядки заповнення Додатка 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» податкової декларації з рентної плати
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
У Додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та Додатків 5 до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
У Додатку 5 до Декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно із нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема:
у рядку 10.1 – 0,005 (для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату – п. 255.6 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.2 – 0,3 (житлово-комунальні підприємства в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення – п. 255.7 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.3 – 2 (при відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує – п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.4 – 5 (при перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води – п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ).
У власності декілька земельних ділянок у різних територіальних громадах: куди подати заяву про застосування пільги
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.
При поданні фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Отже, фізична особа, яка належить до пільгових категорій, визначених п. 281.1 ст. 281 ПКУ, та станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, встановлені п. 281.2 ст. 281 ПКУ, подає Заяву (разом з документами, що посвідчують право фізичної особи на відповідну пільгу), до 1 травня поточного року до органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч. якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 1 січня року, в якому подано Заяву, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
