Новини, 31 серпня 2022

База оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі при реалізації суміші для кальяну

Згідно з розд. IV Закону України від 4 червня 2020 року №674-IX «Про митний тариф України» (далі – Закон №674) товар «тютюн для кальяна» класифікується у підпозиції 2403 11 позиції 2403 групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну».

Відповідно до п. 1 примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» розд. IV Закону №674 в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять тютюн, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ, зокрема, у п. п. 215.3.2 п.215.3 ст. 215 ПКУ визначено коди згідно з УКТ ЗЕД тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які належать до підакцизних товарів. Згідно з п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ товар, який класифікується у позиції 2403 (Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції) є підакцизним товаром.

Згідно з п. п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування акцизним податком є вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Для використання у кальянах призначений товар «тютюн для кальяну», який класифікується у підпозиції 2403 11 групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну», тобто готова суміш, до складу якої входить тютюн, який є невід’ємною часткою такої суміші та який неможливо відокремити із готової суміші.

Отже, базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при реалізації суміші для кальяну є вартість всієї суміші, яка класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2403 11, а не його частки – тютюну.

При цьому, відповідно до п. 40 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року.

Бізнесу Тернопільського краю віддали 171 млн грн податку на додану вартість

Торік у січні-липні суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами 171 млн грн податку на додану вартість. Про це інформував начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Загалом про відшкодування податку на додану вартість повідомили 143 суб’єкти господарювання краю. Заявлена платниками до повернення сума склала 347 млн гривень.

«Упродовж цього року працівники податкової служби упередили 4,7 млн грн. неправомірно заявленого до повернення ПДВ», – констатував посадовець.

Він також додав, що на початок серпня 2022 року загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 272 млн гривень. Оскільки 256 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідними нормативними документами, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розглядах.

Одноразове (спеціальне) декларування: камеральна перевірка звітності

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Згідно з п. п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

Нагадаємо, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Оплата через сервіс «Інтернет-банкінг»: чи застосовує суб’єкт господарювання РРО/ПРРО

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».

У яких випадках керівник контролюючого органу може продовжити граничні строки для подання податкової звітності?

Згідно з п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відс., які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку – до 01 липня року, що настає за звітним;

якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 102.6 ст. 102 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п. 102.7 ст. 102 ПКУ дія п. 102.6 ст. 102 ПКУ поширюється на:

платників податків – фізичних осіб;

посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пп. 102.6-102.7 ст. 102 ПКУ встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 102.8 ст. 102 ПКУ).

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Вам також може сподобатися...