Новини, 28 червня 2022

Бізнес Тернопільщини використовує майже 5000 програмних РРО

На початок червня 2022 року суб’єкти господарювання Тернопільщини у своїй діяльності застосовують 4372 реєстратори розрахункових операцій. При цьому юридичні особи використовують 1231 одиницю касової техніки, приватні підприємці – 3141 РРО. У травні суб’єкти підприємництва нашого краю зареєстрували 74 РРО, а скасували за цей час – 95.

Упродовж січня-травня цього року бізнес нашого краю зареєстрував 4931 програмний РРО. Цікаво, що приватні підприємці активніше використовують програмні рішення у своїй діяльності. Вони зареєстрували 4740 ПРРО. Юридичні особи облікували 191 програмне рішення. Скасовано за цей період 35 таких ПРРО. Лише у травні платники податків зареєстрували 143 програмних РРО.

Нагадаємо, що в період війни, згідно з нормами п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідальність: якщо була можливість своєчасно подати декларацію з податку на прибуток, та не подано

Якщо платник податків, який мав можливість своєчасно подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди – 2021 рік (граничний термін подання – 01 березня 2022 року) та І квартал 2022 року (граничний термін подання – 10 травня 2022 року), але своєчасно її не подав до контролюючого органу до 20 липня 2022 року та не сплатив відповідні суми грошових зобов’язань, визначених у таких Деклараціях до 31 липня 2022 року включно, не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків.

Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених в п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначається механізм підтвердження платниками податків можливості чи відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі №3/2022, розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Сплата податків – шанс на скорішу перемогу

Із вторгненням армії росії в Україну постраждало мирне населення, інфраструктура та економіка країни. Зараз законодавець вносить значні зміни у податкову систему. Це робиться для підтримки підприємців та економіки держави в цілому. 

На сьогодні спрощено податковий облік, запроваджено пільги та відмінено певні перевірки на час війни для підтримки суб’єктів господарювання. 

Щодо сплати податків, то у випадку неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

А платники податків також можуть допомогти державі, сплачуючи за можливості податки. Це не лише внесок в економіку України, а й збільшення наших шансів на скорішу перемогу.

Про нюанси нарахування та сплати податків у час війни поспілкувалася із додзвонювачами під час сеансу «гаряча лінія» заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Марія Мельник.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Запитання: Майно у податковій заставі. Чи може військова адміністрація викупити таке майно (автомобілі) у товариства?

Відповідь: Так, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 Податкового кодексу України.

У разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

Запитання: Як здійснюється взяття на облік у контролюючих органах юросіб або ФОП у період воєнного стану на території України?

Відповідь: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб – підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Запитання: Що із нарахуванням та сплатою плати за землі, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії?

Відповідь: Тимчасово на період з березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Запитання: Які дії СГ, якщо в «ПРРО Каса» (Windows/Android) при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?

Відповідь: В «ПРРО Каса» (Windows/Android), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, розробленого іншими виробниками, необхідно звертатись до розробників такого програмного забезпечення.

Водночас суб’єкту господарювання необхідно перевіряти каталог до якого збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише:

– 1– файл діючого (нового) ключа;

– 1 – файл діючого (нового) сертифіката.

При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.

Запитання: Чи буде вважатися безстроковою ліцензія на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів, видана терміном на 5 років, якщо термін її дії закінчується після внесення змін у законодавство щодо безстрокової дії ліцензій?

Відповідь: Ні, не буде. Якщо термін дії ліцензії на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів, виданої на 5 років, закінчується після внесення змін у законодавство щодо безстрокової дії ліцензій, суб’єкт господарювання повинен отримати нову ліцензію.

Запитання: З якого періоду звільняються від оподаткування ПДВ виготовлення аудіо книг?

Відповідь: Закон України від 22 травня 2022 року №2273-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіо книг» набрав чинності з 17 червня 2022 року

Саме нормами п. п. 197.1.25 прим.1 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільнено від оподаткування ПДВ операції, зокрема з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Також вказана норма поширюється на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Запитання: Чи треба подати податкову декларацію про майновий стан і доходи фізособі, яка отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля?

Відповідь: Фізичній особі не потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у випадку, якщо така особа отримала дохід від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля або мотоцикла, мопеда.

Такий дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором і у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку.

Але варто нагадати, що дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля або мотоцикла чи мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля або мотоцикла та мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню  податком на доходи фізичних осіб за  ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Запитання: Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням та за якою формою декларувати?

Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

  • фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;

  • фізичні особи, які не є резидентами, але які були резидентами на дату отримання об’єктів декларування чи на дату отримання доходів, користуючись з яких були отримані об’єкти декларування.

Форма декларації з одноразового (спеціального) добровільного декларування доступна для завантаження на сайті податкової служби. Вона містить загальні відомості про платника збору, валютні цінності, об’єкти нерухомості та земельні ділянки, транспортні засоби та інше рухоме майно, паї та частки у майні юридичних осіб, корпоративні права та майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, якими декларант володіє.

У такій декларації не потрібно зазначати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

До витрат підприємця відносять придбаний РРО, вартістю до 20 тис гривень

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Водночас не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця, зокрема, витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів.

Поняття «основні засоби» визначено п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого, основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат придбаний для використання в господарській діяльності реєстратор розрахункових операцій, вартість якого не перевищує 20000 гривень.

Сплата 2% податку та здійснення ЗЕД

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, п. п. 1 п. п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування на період воєнного стану в Україні можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови, що такі суб’єкти не здійснюють діяльність, передбачену п. п. 1 п. п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Щодо відображення отриманої податкової накладної, яку немає можливості зареєструвати в ЄРПН

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у випадку відсутності у платника податку можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий-травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590192.html.

Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Тернопільській області

(03546) 2-45-36

Вам також може сподобатися...