Новини, 20 червня 2022
Перевірки, що дозволені під час війни
З 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
Так, з урахуванням змін, поновлюються камеральні перевірки; документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п. п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; фактичні перевірки.
Про особливості проведення податкових перевірок у час війни поспілкувався із додзвонювачами під час сеансу «гаряча лінія» начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Запитання: Платник ПДВ. Чи податковий орган буде перевіряти податкові декларації з податку на додану вартість за періоди, що не підлягали перевірці у зв’язку з війною? Наприклад, за лютий та березень.
Михайло ЯЦИНА: Так, камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість перевірятимуть на наступний день після 20 липня 2022 року за звітні податкові періоди – лютий, березень, квітень, травень 2022 року. Завершаться не пізніше 20 вересня 2022 року.
А за червень, липень 2022 року розпочнуть перевіряти на наступний день після 20 серпня 2022 року і триватимуть до 20 жовтня 2022 року.
Запитання: Головний бухгалтер, у зв’язку з воєнними діями, виїхав за кордон. Призначено нового бухгалтера, який хоче провести позапланову документальну перевірку. Подавши заяву для контролюючого органу буде підстава для проведення перевірки?
Михайло ЯЦИНА: Так, податковий орган на основі поданої заяви платника, призначить позапланову документальну перевірку.
Запитання: Проведення фактичних перевірок під час війни було без обмежень. На сьогодні зміни є, відповідно до прийнятих новацій?
Михайло ЯЦИНА: Так, відповідно до пункту 69.27 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Тобто розширено підстави проведення фактичних податкових перевірок. Наприклад, отримання від державних органів, органів місцевого самоврядування чи письмового звернення покупця інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни й ціноутворення, буде підставою для фактичної перевірки.
Запитання: Чи призупинені строки давності?
Михайло ЯЦИНА: Так, за новою редакцією п. п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, крім:
– дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. п. 46.2 Податкового кодексу України, сплати податків та зборів платниками податків;
– строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
– строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Запитання: З 17 березня 2022 року ставка ПДВ на операції з реалізації пального становить 7%. Чи можна скористатися бюджетним відшкодуванням з різниці у 13% між придбанням та реалізацією?
Михайло ЯЦИНА: Якщо у платника податку, який протягом року здійснював операції з постачання пального та нафтопродуктів, за результатами звітного періоду сума податку, визначена у податковій декларації з ПДВ, має відємне значення, то така сума податку не може бути задекларована (ні в поточному звітному періоді, ні в наступних звітних періодах) до бюджетного відшкодування, в тому числі в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ чи іншого податку, а підлягає виключно зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та відобраєається виключно у рядку 20.3 податкової декларації з ПДВ.
Запитання: Первинні документи знищені. Які дії платника, коли загрожує перевірка?
Михайло ЯЦИНА: При втраті, пошкодженні або достроковому знищенні первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
При наданні платником податків повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 Податкового кодексу України) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених, але на строк не більше ніж 120 днів.
Зауважу, що не відновлені документи або їх повторна втрата, пошкодження чи дострокове знищення, що відбулися після використання права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства.
Це передбачено ст. 44 Податкового кодексу України. Однак зазначу що є виняток із положень статті 44, зокрема п. 69.28 ст. 69 Податкового кодексу України передбачено що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Залишивши район бойових дій, куди звернутися платнику для скасування реєстрації платника ПДВ
Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
Згідно з п. 5.3 розд. V Положення №1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ (додаток 3 до Положення №1130). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.
З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС, у роботі яких встановлено простій, закріплені за іншими територіальними органами.
Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою №3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При цьому платник у розд. 1 заяви за формою №3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.
Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, у роботі якого встановлено простій.
За рекламу резидента виплати нерезидентам не оподатковуються
Відповідно до п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в редакції чинній на 31.12.2021, резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з п. п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в редакції чинній на 31.12.2021, резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.
Законом України від 3 червня 2021 року №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до ПКУ, зокрема, п. п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ виключено. Зазначені зміни діють з 1 січня 2022 року.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2022 резиденти України, які здійснюють на користь нерезидентів виплати за виробництво/розповсюдження реклами, керуються вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. п. «к» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, не є доходами нерезидента з джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Отже, починаючи з 1 січня 2022 року виплати нерезидентам доходів у вигляді компенсації послуг з виробництва та/або розповсюдження реклами не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України.
Набуття юрособою статусу резидента Дія Сіті
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що про юридичну особу, яка набула статусу резидента Дія Сіті, ведеться інформація в електронній формі (далі – реєстр Дія Сіті) на офіційному сайті проєкту «Дія.Сіті» за посиланням https://city.diia.gov.ua/registry/resident.
Порядок набуття статусу резидента Дія Сіті встановлено ст. 4 Закону України від 15 липня 2021 року №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667), згідно з частиною другою якої юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону №1667.
Юридична особа втрачає статус резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону №1667.
Відповідно до частини сьомої ст. 2 Закону №1667 особливості застосування до резидента Дія Сіті спеціальних умов оподаткування, день початку і день припинення застосування таких умов визначаються ПКУ.
Згідно з п. п. 72.1.7 п 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону №1667, зокрема, щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.
Відповідно до п. п. 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом №1667, є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом №1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Положення п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.). Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.
Якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «в» п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону №1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
На Тернопільщині від продажу підакцизних товарів місцеві бюджети отримали додатково 2,1 млн гривень
Понад 45,9 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів отримали територіальні громади Тернопільщини впродовж січня-травня 2022 року. При цьому надходження платежу перевищили очікування на 5 відсотків. Відтак додатково до місцевих скарбниць спрямували 2,1 млн гривень. Так, найбільше надійшло від реалізації тютюнових виробів – 21,3 млн гривень. Продаж пива додав 20,9 млн грн, алкоголю – 15 млн гривень.
Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни майже 10,6 млн грн акцизного податку. Основна сума податку, а це 6,4 млн грн, надійшло від виробництва пива. Виготовлення горілчаної продукції додало бюджету країни від Тернопілля 4,1 млн грн акцизного податку, а виноробна продукція – 17,6 тис. гривень.
Щодо можливості посадової особи підприємства отримати КЕП на незахищеному носії
Відповідно до частини другої ст. 17 Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації, в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Згідно з частиною першою ст. 63 Господарського кодексу України комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Відповідно до п. п. 6 п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями на період дії карантину тимчасово дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої ст. 17 Закону №2155.
Водночас п. п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року №300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» зі змінами та доповненнями встановлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої ст. 17 Закону №2155.
Враховуючи зазначене, посадова особа комунального підприємства на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування та на період дії карантину може отримати електронний підпис чи печатку, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (тобто на незахищеному носії).
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Тернопільській області
(03546) 2-45-36