Новини, 26 травня 2021

Реалізація ліків з РРО/ПРРО

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас п. 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Разом з тим, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села при перевищенні встановленого п. 2 Постанови №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн).

При цьому, для платників єдиного податку другої-четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим при здійсненні реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Подання звітності з єдиного податку фізичними особами-підприємцями

Державна податкова інспекція повідомляє, що ДПС України з метою забезпечення ефективності адміністрування єдиного податку з фізичних осіб інформує про те, що підприємці – платники єдиного податку при зміні податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подають Податкову декларацію платника єдиного податку за новою податковою адресою (основним місцем обліку) відповідно до п.296.4 ст. 296 Податкового кодексу України.

При цьому сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем реєстрації (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України.

Більш детально про оновлену звітність та порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого йдеться у листі ДПС України від 13.05.2021 №10936/7/99-00-04-02-03-07 за посиланням https://tr.tax.gov.ua/data/material/000/303/391007/10936.pdf.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Ліцензія на пальне: чи можна отримати на пересувний транспортний засіб?

Порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, зокрема, на оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону №481:

– оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

– роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

– місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

– місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно із ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

– документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

– акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

– дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), не може отримати ліцензію на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним на пересувний транспортний засіб.

Ліцензія на право оптової чи роздрібної торгівлі пальним видається суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне місце оптової чи роздрібної торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Крім того, відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Забороняється торгівля нафтопродуктами на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах безпосередньо з автоцистерн.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Майже 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб сплатили жителі Тернопільщини

Упродовж січня-квітня 2021 року платники податків Тернопільщини сплатили до бюджетів 1 млрд 463,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб. «Із загальної суми до державної скарбниці надійшло майже 369,1 млн гривень. Територіальні громади отримали з початку цього року 1 млрд 94,6 млн гривень», – розповів начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.

Він додав, що у квітні жителі краю зі своїх доходів сплатили 7,3 млн грн податку на доходи, з яких 5,4 млн грн спрямували до місцевих бюджетів, а 1,9 млн грн – до державного.

Якщо аналізувати у розрізі районів, то найбільше сплатили платники Тернопільського району – 1 млрд 46,5 млн гривень. Варто зауважити, що до місцевого бюджету надійшло 781,7 млн грн із цієї суми. Жителі Чортківського району перерахували до бюджетів 299,2 млн грн, а Кременецького – 118,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При цьому бюджети громад поповнилися відповідно 224,3 млн грн та 88,5 млн грн податкового платежу.

Як зазначив начальник ГУ ДПС в області Михайло Яцина, податок на доходи фізичних осіб є основою бюджетів територіальних громад. «Справляється цей платіж із офіційних доходів наших краян, а спрямовується на покращення соціально-культурної сфери, інфраструктури населених пунктів. Тобто фактично ті громадяни, які офіційно працюють, декларують свої доходи, роблять суттєвий внесок у розвиток рідних сіл, селищ та містечок. Сподіваюся, що жителі нашого краю, суб’єкти господарювання й надалі залишатимуться свідомими та відповідальними щодо сплати податків та наповнення бюджетів», – підсумував головний податківець Тернопільщини.

Пресслужба Кременецького управління
ГУ ДПС у Тернопільській області

(03546) 2-45-36

Вам також може сподобатися...