Чорнобиль… Трагедія… Пам’ять…

Жива рана Чорнобильської трагедії болить і досі… Від 1986 року і до сьогодення українці згадують вибух на атомній станції як розподіл життя до і після. Тисячі постраждалих, одинокі будинки та занедбані вулиці і тиша… Саме так виглядає Чорнобильська зона зараз, а в теплі квітневі дні 32 роки тому ніщо не віщувало небезпеки. Сьогодні ж уся країна схиляє голови перед загиблими, дякує ліквідаторам, які мужньо кинулися на допомогу, за їх жертовність. Традиційно і у нашому місті покладали квіти до фігури Божої матері, де щорічно ланівчани згадують трагічні події 1986 року. Невидимий ворог торкнувся і нашого краю – у нас проживають ліквідатори, однак з кожним роком все менше їх приходить на подібні заходи.

Низько схиляємо голови в знак пам’яті та шани. Віримо, що наша країна не зазнає подібного лиха.