Шановна громадо!

Щороку у третю неділю травня всі українці згадують тих, хто став жертвою політичних репресій тоталітарного режиму. Точної кількості жертв досі ніхто не знає, адже жорстокі катування, вбивства і тортури ретельно приховувалися радянської владою. Важко уявити, але дослідники називають цифру у десятки мільйонів. Це і цвіт нації – науковці й інтелігенція, і звичайні люди – мешканці міст та сіл. Вони поплатилися життям за те, що любили свою державу і хотіли бути українцями.

День пам’яті жертв політичних репресій є важливим нагадуванням про ціну перебування України у складі Радянського Союзу. Ми втратили державність, мільйони людей та право на ідентифікацію. Проте найсильніше залишилося у серці кожного з нас – віра у власний народ і прагнення бути господарем на своїй землі.

І ми вкотре бачимо, як агресор намагається підірвати нашу стійкість та силу, та ми не здаємося і даємо відсіч. Тож бережімо пам’ять про тих, хто став жертвою тоталітаризму та ніколи не допустімо цього знову! Будьмо сильними! Будьмо єдиними!